
Відкриття бізнесу в Індонезії створює привабливі можливості для іноземних інвесторів. Однак перед початком господарської діяльності необхідно належним чином підготувати низку юридичних, корпоративних, дозвільних та адміністративних питань.
Для іноземних інвесторів однією з поширених форм є компанія з іноземними інвестиціями (PMA — Penanaman Modal Asing), яка зазвичай створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю (PT) відповідно до запланованого виду діяльності та законодавства Індонезії.
1. Визначення виду діяльності та коду KBLI
Першим кроком є визначення конкретного виду господарської діяльності та відповідного коду KBLI (Klasifikasi Baku Lapangan Usaha Indonesia — стандартна класифікація видів економічної діяльності Індонезії).
Це має важливе значення, оскільки залежно від галузі можуть застосовуватися різні вимоги щодо частки іноземного капіталу, ліцензій, спеціальних регуляторних вимог, а також співпраці з кооперативами та мікро-, малими і середніми підприємствами (MSME).
Основні правила щодо сфер інвестицій встановлені, зокрема, Президентським регламентом № 10 від 2021 року про сфери інвестицій, зі змінами, внесеними Президентським регламентом № 49 від 2021 року.
2. Створення компанії
Якщо діяльність здійснюватиметься через компанію PMA, вона повинна бути створена відповідно до законодавства Індонезії.
Це включає, зокрема, підготовку установчого акта, отримання відповідного юридичного підтвердження або схвалення, а також визначення структури акціонерів і статутного капіталу компанії.
На цьому етапі особливо важливо правильно сформувати юридичну та корпоративну структуру, щоб вона відповідала запланованій діяльності та вимогам законодавства про іноземні інвестиції.
3. Отримання дозволів через систему OSS
Після визначення відповідної корпоративної структури компанія повинна виконати вимоги щодо ризик-орієнтованого ліцензування господарської діяльності (PBBR — Perizinan Berusaha Berbasis Risiko) через систему Online Single Submission (OSS).
Основним чинним нормативним актом у цій сфері є Урядовий регламент № 28 від 2025 року про реалізацію ризик-орієнтованого ліцензування господарської діяльності, який замінив Урядовий регламент № 5 від 2021 року.
Цей нормативний акт регулює, зокрема, основні вимоги, дозволи на здійснення господарської діяльності, додаткові дозволи для підтримки бізнесу (PB UMKU), систему OSS, державний нагляд та санкції.
Технічні правила та процедури отримання дозволів через OSS також регулюються Положенням Міністра інвестицій та розвитку переробної промисловості/Голови BKPM № 5 від 2025 року.
4. Врахування вимог щодо іноземних інвестицій
Не всі види господарської діяльності підпадають під однакові правила щодо іноземної участі.
Деякі сфери повністю відкриті для іноземних інвестицій, тоді як для інших можуть застосовуватися спеціальні вимоги або обмеження щодо частки іноземного капіталу.
Тому до створення компанії надзвичайно важливо перевірити відповідний код KBLI та чинні нормативні вимоги щодо іноземних інвестицій.
Належне юридичне планування на початковому етапі допомагає зменшити ризик подальшої реструктуризації компанії або виникнення проблем із ліцензуванням.
5. Забезпечення юридичної та адміністративної відповідності
Окрім створення компанії та отримання необхідних дозволів, інвестору також слід врахувати такі питання, як комерційні договори, оподаткування, трудове законодавство, право власності або користування нерухомістю, обов’язки щодо звітності, а також спеціальні галузеві дозволи, якщо вони необхідні.
Належне юридичне планування з самого початку дозволяє реалізувати інвестиційний проєкт безпечно, структуровано та відповідно до законодавства Індонезії.
Основні правові підстави
До основних нормативно-правових актів належать:
-
Закон № 25 від 2007 року «Про інвестиції», з урахуванням наступних змін, зокрема внесених Законом № 6 від 2023 року.
-
Закон № 40 від 2007 року «Про товариства з обмеженою відповідальністю», з урахуванням наступних змін.
-
Президентський регламент № 10 від 2021 року «Про сфери інвестицій», зі змінами, внесеними Президентським регламентом № 49 від 2021 року.
-
Урядовий регламент № 28 від 2025 року «Про реалізацію ризик-орієнтованого ліцензування господарської діяльності».
-
Положення Міністра інвестицій та розвитку переробної промисловості/Голови BKPM № 5 від 2025 року щодо процедур ризик-орієнтованого ліцензування та інвестиційних пільг через систему OSS.